Історична довідка і сучасний стан розвитку місцевого самоврядування

на території Немиринецької сільської ради Городоцького району

Хмельницької області

Перша письмова згадка про село належить до 1761 року.

На території Немиринецької сільської ради знаходиться два населених пункти – село Немиринці і село Дахнівка. Село Немиринці до Великої Жовтневої соціалістичної революції входило до складу Сарнівської волості Подільської губернії. В 1922 році село Немиринці було приєднано до складу Фельштинського району Камянець-Подільської області, а з 1931 року по 1939 рік було в складі Городоцького району Кам˝янець-Подільської області. В 1939 році знову було утворено Фельштинський район і село Немиринці стало входити в склад Фельштинського району Кам˝янець-Подільської області. В 1946 році населений пункт Фельштин було перейменовано на с. Гвардійське і район теж перейменовано у Гвардійський. Указом Президії Верховної ради Української РСР від 7 червня 1957 року Гвардійський район ліквідовано і село Немиринці з цього часу стало входити до складу Городоцького району Хмельницької області. Село Немиринці розташоване у долині, що простягається з заходу на схід. Протяжність села Немиринці з сходу на захід 5 кілометрів, а з півночі на південь 2 кілометри. Через село Немиринці долиною протікає невеличка річка Сквила, яка впадає в річку Смотрич. До найближчого залізничного пункту Південно-Західної залізниці станції Війтівці 15 кілометрів.

Село Немиринці сполучено дорогою з твердим покриттям з районним і обласними центрами. Є автобусне сполучення з обласним та районним центрами. На захід від села Немиринці на віддалі 3 км розташоване село Дахнівка, яке входить до складу Немиринецької сільської ради. Рельєф територій обох населених пунктів сільської ради хвилясто-горбистий. Корисних копалин на території сільської ради не виявлено. Кількість населення по с.Немиринці станом на 01.12.2016 року складає 478 чоловік, а по селу Дахнівка – 99 чоловік.

Старожили села Немиринці називають пана Немирова, від прізвища якого, за їх словами походить назва села Немиринці. Старожили села Дахнівка називають прізвище пана Дахновського, від якого за їх словами пішла назва села Дахнівка. Село Дахнівка до 1960 року входило до складу Сатанівського району, а в 1960 році було приєднане до Немиринецької сільської ради.

Характеристика етнографічного складу населення сільської ради.

Історія Поділля свідчить, що села Немиринецької сільської ради зазнало панування польських поміщиків. Вже у XYI – XYII ст.. переважна більшість поміщиків була поляками. В роки визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654) частина корінного населення переселилась на схід, частина була винищена польськими панами або загинула в ході війни, від голоду і хвороб, і польські поміщики з метою збільшення робочої сили в селах організували переселення з центральних районів Польщі зокрема Мозов'єтського району Польщі у село Немиринці і Дахнівка. З початку ХІХ ст.. село Немиринці належало поміщику Залевському. В селі Немиринці цьому поміщику належало 2500 десятин землі і 1000 десятин лісу. В 1909 році на місці пивоварного заводу в с.Немиринці був збудований триповерховий великий вальцевий млин, який давав великі прибутки власникам і не зберігся до цього часу. В 2010 році був проданий ліквідаційною комісією ТОВ «Мир» приватним підприємцям та був розібраний на будівельні матеріали. Кріпацтво в селах Немиринці і Дахнівка було скасовано в 1861 році, але селяни продовжували працювати у поміщика, бо землі не одержали. Селяни і наймити пані Залевської під впливом революційних подій, що відбувалися в Росії 1905-1907 років у селі Немиринці в 1906 році наймити панської економії вигнали економа і певний час економія була в руках наймитів. В селі було багато малоземельних і безземельних селян, які залишили свої оселі і поселилися в панській економії, а певна частина селян пішла на заробітки до Бессарабії.

Перша світова війна забрала багато жертв жителів сіл Немиринці і Дахнівка. В селі Немиринці загинуло 70 чоловік. В серпні місяці 1914 року недалеко від села Немиринці відбулись перші бої між російськими і австроугорськими військами. Останні були відкинуті за річку Збруч.

Наближався 1917 рік. Нелегальна більшовицька література, яка частково переправлялась з-за кордону через Сатанів-Теофіполь, поширювалась в селі Немиринці бо революційно настроєні селяни і наймити розпочали ділити поміщицькі землі, проводили агітаційну роботу серед солдатів про припинення братовбивчої війни. Багато солдатів царської армії утікали з фронту і переховувались по домівках жителів села Немиринці. Окремі з них залишилися жити в цьому селі. Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції швидко прийшла в село Немиринці. Жителі села Немиринці під впливом виступів робітників Городоцького і Сатанівського цукрових заводів розпочали ділити поміщицьку землю та майно. Управитель маєтків пані Залевської – Кліндер – утік. Маєтки були зруйновані. Худоба, інвентар, зерно, меблі з панських кімнат розділене між селянами.

Весною 1918 року німецькі війська вступили у село Немиринці і жорстоко розправилися з селянами, які приймали участь у поділі панського майна. З осені 1918 до осені 1919 року село Немиринці зазнавало різних безчинств з боку всіляких банд, які розправлялися з революційно настроєними селянами. Восени 1918 року село Немиринці було зайняте військами панської Польщі. В липні місяці 1920 року війська Першої Кінної армії С.М.Будьонного звільнили село Немиринці. Під час бою з польськими військами біля села Немиринці загинув командир Червоної Армії Биков. З 1918 року у селі Немиринці була встановлена радянська влада і жителі одержали землю в кількості 1600 га. В 1920 році в селі Немиринці було обрано виконавчий комітет сільської ради і комітет незаможних селян. Першим головою виконавчого комітету сільської ради було обрано Слободяна Петра Михайловича, який був репресований в 1937 році. Послідуючими головами сільської ради були: Киба Юстина Іванівна, Туревич Леонід Іванович, Костюк Сава Іванович, Сорочинський Аркадій Петрович, Слободян Віталій Іванович, Клімов Микола Васильович, Шиліпук Олександр Кирилович. З 12 листопада 2010 року і по даний час сільським головою Немиринецької сільської ради працює Садовський Павло Павлович, 1962 року народження, освіта середня спеціальна (Кам'янець-Подільське училище культури), безпартійний.

Першими заходами місцевих органів влади був розподіл бувшої поміщицької землі між безземельними і малоземельними селянами. Першими одержали землю бувші панські наймити Бардар Варфоломій, Босий Федір та пастух панської худоби Кметь Костянтин. В 1920 році в с.Немиринці було створено комітет незаможних селян. Головою цього комітету було обрано Ганюка Іллю. В 1923 році в селі Немиринці було організовано сільськогосподарський кооператив. Головою кооперативу був Чорний Тимофій. В 1924 році було створено товариство взаємної допомоги, яке допомагало бідним і малоземельним селянам у придбанні насіння, сільськогосподарського реманенту, організовано контрактування цукрових буряків, видавались кредити на обробіток грунту. Восени 1929 року в селі Немиринці розпочалась суцільна колективізація. В 1930 році в селі Немиринці було створено три колгоспи – ˝Червоний колос˝, ˝Імені Дзержинського˝, ˝Імені XYI партз’їзду ˝. Весною 1931 року селяни села Немиринці в основному перейшли до колективного способу господарювання. Колгосп ˝Червоний колос˝ став одним з кращих колгоспів району і був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в 1939 році. Всі три колгоспи володіли землею в кількості 3200 га, яка Державним Актом в 1938 році була передана колгоспам на вічне користування. Первинна партійна організація в селі Немиринці вперше була створена в 1931 році. До її складу входило 5 чоловік.

8 липня 1941 року фашистські полчища увірвались в село Немиринці. На фашистську каторгу було забрано 116 працездатних юнаків і дівчат. Багато громадян із зброєю в руках громили ворога на фронті і в тилу. Мужньо відстоював свободу і незалежність нашої Вітчизни Герой Радянського Союзу Гвардії полковник Карась Савва Леонтійович. Довгожданий день свободи і волі прийшов у сонячний березневий день 25 числа 1944 року. Радісно зустріли жителі сіл Немиринці і Дахнівка бійців її Українського фронту, які звільнили села Немиринці і Дахнівка. Тільки звільнились села Немиринці і Дахнівка від фашистської навали, як жінки, чоловіки похилого віку, підлітки і діти взялись за відбудову народного господарства, загоювання завданих війною ран. Зразу ж у звільненому селі було відновлено колгоспи. Почалось будівництво нових тваринницьких приміщень. Тваринницькі ферми механізовано. З року в рік зростала урожайність сільськогосподарських культур. На полях працювало 21 комбайн, 24 трактори, 16 автомашин, різний сільськогосподарський інвентар.

На території Немиринецької сільської ради побудовано нове приміщення контори ТОВ ˝Мир˝, приміщення Немиринецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Будинок культури, приміщення ФАП с.Дахнівка, житловий будинок для вчителів, двоповерховий будинок для спеціалістів сільського господарства, механізована майстерня для ремонту сільськогосподарської техніки, зернотік, велике приміщення для зберігання зерна, сушарки, зерноочисні споруди. В 2008 році по ініціативі та під керівництвом директора ЗОШ І-ІІІ ступенів, депутата районної ради Садовської Л.А., силами та коштом громади в стислі строки за 1 місяць було побудовано підвідний газопровід до с.Немиринці 7,6 км та 14,5 км розподільчого газопроводу, і вже 25 листопада 2007 року відбулося врочисте запалювання блакитного вогника біля сільського Будинку культури і 130 житлових будинків отримали тепло від природнього газу. В 2008 році знову ж по ініціативі Садовської Л.А. було побудовано за державні кошти 1 км підвідного газопроводу до с.Дахнівка та коштом громади було побудовано 3 км розподільчого газопроводу і на протязі 1 місяця було газифіковано 11 дворів та сільський ФП. На сьогоднішній день газом опалюється сільська рада, загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарська амбулаторія, сільська церква. На протязі 2011-2016 років за кошти місцевого бюджету було змонтовано вуличне освітлення с.Немиринці – 14 км та с. Дахнівка – 3 км.

Всі землі, що знаходяться в контурі сіл Немиринці і Дахнівка, за винятком земель громадського користування передані у власність жителям сіл Немиринці і Дахнівка. Власниками земельних ділянок стали 662 чоловіки. Передано в колективну власність 2224,6 га землі, в тому числі 2026,3 га ріллі. Виділено 540,9 га землі для створення селянсько-фермерських господарств. В даний період на цій землі працює 12 фермерів. Виділено резервний фонд в колгоспі 391,0 га. Створено випас для громадської худоби в кількості 116,4 га. В 1996 році КСП ˝Мир˝ провело розпаювання земель, переданих у колективну власність. В 1999 році КСП ˝Мир˝ реорганізувалося в ТОВ˝Мир˝. Його засновниками стали: Лаврентій В.Я., Бондар А.С., Стебло А.С., Малащук Т.В., Кухар В.Г., Дроник В.І., Віняр М.М. Директором ТОВ˝Мир˝ обрано Лаврентія Віктора Яковича, 1942 року народження, освіта вища, позапартійний. Зі слів старожилів головами колгоспів в різні роки були: Когун, Харитонов Станіслав, Судома Олексій, Верхола Степан Іванович, Сєльський Володимир Петрович, Курилюк Дмитро Степанович. Сільська рада видала майнові сертифікати переважній більшості громадян.

В 2006-2010 роках під час майнового розпаювання всі колгоспні будівлі по селах Немиринці і Дахнівка, крім зернотоку та автомобільних гаражів, худоба та техніка були розібрані та роздані пайовикам в рахунок майнових паїв. На цьому епоха колгоспу завершилася. В 2009 році в приміщені бувшого дитячого садка проведено реконструкцію та відкрито стаціонарне відділення «Доброта» на 20 ліжок, яке підпорядковане Городоцькому районному управлінню праці та соціальному захисту населення та функціонує по сьогоднішній день.

В 2015 році на території сільської школи згідно рішення сесії було встановлено меморіальний стенд пам’яті земляка поета, прозаїка, літературного критика, немиринчанина Жухевича Б.Ф.

В 2016 році на території місцевої школи згідно рішення сесії встановлено меморіальний стенд пам’яті героя Радянського союзу немиринчанина Карася Сави Леонтійовича.